Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тимовська Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Тимовська Ю. О. Відносне значення окремих факторів ризику у виникненні раку молочної залози у жінок різного вікового періоду [Електронний ресурс] / Ю. О. Тимовська, М. Ф. Анікусько, С. О. Собченко // Онкология. - 2013. - т. 15, № 3. - С. 219-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_3_11 Мета роботи - визначити, які з відомих на сьогодні факторів ризику виникнення раку молочної залози (РМЗ) мають переважне значення для розвитку цієї патології в жінок, які захворілиурізні вікові періоди. Об'єкт дослідження - хворі на РМЗ (n = 141) репродуктивного віку, в період ранньої та глибокої менопаузи; опитувальні анкети, статистичний аналіз (відмінності достовірні за <$Eroman p~symbol Г~0,05>). Показано, що з підвищеним ризиком виникнення РМЗ у жінок у репродуктивному віці (ВР 1,59; 95 % ДІ 0,6365 - 3,9566) та в період ранньої менопаузи (ВР 1,54; 95 % ДІ 0,45 - 5,17) (<$Eroman ~symbol Г~0,05>) асоціюється перша вагітність, яка закінчилася абортом. Водночас встановлено, що ризик виникнення РМЗ у репродуктивний період підвищують такі фактори, як ендометріоз (ВР2,29; 95 % ДІ 0,74 - 6,97), тривалий прийом комбінованих оральних контрацептивів (ВР4,68; 95 % ДІ 0,79 - 12,20) татютюнопаління (ВР 5,64; 95 % ДІ 1,91 - 16,60). Тривалість естрогенового вікна >> 10 років асоціюється з підвищеним ризиком розвитку РМЗ у жінок в ранній менопаузі (ВР 5,94; 95 % ДІ 2,77 - 12,69). Наявність гострих гнійних абсцедивних маститів в анамнезі (ВР 2,50; 95 % ДІ 1,19 - 5,24), ожиріння (ВР 4,04; 95 % ДІ 1,89 - 8,60) та цукровий діабет (ВР 18,25; 95 % ДІ 1,05 - 316,15) підвищують ризик розвитку РМЗ у жінок в період глибокої менопаузи. Висновок: не всі відомі фактори ризику відіграють однакову роль у виникненні РМЗ у репродуктивний період та під час ранньої та глибокої менопаузи. | ||
| 2. |
Тодор І. М. Вплив доксорубіцину в ліпосомальній формі на пухлини з фенотипом медикаментозної резистентності [Електронний ресурс] / І. М. Тодор, Н. Ю. Лук’янова, Ю. О. Тимовська, В. М. Півнюк, В. Ф. Чехун // Онкология. - 2013. - т. 15, № 4. - С. 279-285. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_4_5 | ||
| 3. |
Тимовська Ю. О. Оптимізація антиеметогенного лікування у хворих, які отримують цитостатичну терапію [Електронний ресурс] / Ю. О. Тимовська, В. М. Півнюк, М. Ф. Анікусько // Онкология. - 2014. - т. 16, № 3. - С. 227-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2014_16_3_13 Мета дослідження - проаналізувати прояви еметогенної токсичності комбінації доксо-рубіцину з циклофосфамідом (АС) у хворих на рак молочної залози (РМЗ), встановити ефективність стандартної антиеметогенної терапії у профілактиці гострих і відстрочених нудоти та блювання та розробити шляхи оптимізації усунення цих проявів. Досліджено хворих на РМЗ, які одержували цитостатичну терапію за схемою АС, з застосуванням опитувальників. Встановлено, що застосування ондансетрону, дексаметазону та метоклопраміду запобігло виникненню гострих нудоти та блюванню у 90,2 % хворих, але цього не достатньо для запобігання відстроченим еметогенним проявам. Додавання апрепітанту на 4-6-ту добу після введення цитостатичних препаратів підвищувало ефективність антиеметогенної терапії. Висновки: доцільно додавати апрепітант до стандартної антиеметогенної терапії з метою запобігання відстроченим нудоті та блюванню після застосування поліхіміотерапії. | ||
| 4. | 
Городецька Є. В. Частоти мутації 5382INSC гена BRCA1 у жінок, хворих на рак молочної залози, в трьох областях України [Електронний ресурс] / Є. В. Городецька, С. В. Серга, Т. І. Лагута, Н. М. Левкович, М. Ф. Анікусько, Ю. О. Тимовська, В. Є. Чешук, І. І. Смоланка, С. Ю. Скляр, С. Е. Поленков, О. І. Бойченко, С. В. Демидов, О. В. Жук, І. А. Козерецька // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 16. - С. 188-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_16_41 | ||
| 5. |
Тимовська Ю. О. Пероральна хіміоендокринотерапія хворих на метастазуючий люмінальний Her-2/neu негативний рак молочної залози [Електронний ресурс] / Ю. О. Тимовська, О. С. Зотов, В. М. Півнюк, М. Ф. Анікусько // Онкология. - 2016. - Т. 18, № 1. - С. 59-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2016_18_1_12 Мета роботи - оптимізувати лікування хворих на гормонозалежний (люмінальний) Her-2/neu негативний метастазуючий рак молочної залози (МРМЗ) шляхом амбулаторного застосування таблетованих хіміо- та ендокринопрепаратів. Проаналізовано результати лікування 80-ти хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ, які були рандомізовані на 2 групи й одержували терапію виключно таблетованими формами хіміо- та ендокринопрепаратів. До першої групи (A) увійшли пацієнтки, яким було призначено паліативну гормонотерапію інгібіторам ароматази анастрозолом (по 1 мг щодня). Умовно за 1 курс терапії в цій групі вважали проміжок часу в 21 добу. Другу групу (A + 1) сформували з хворих, яким призначали одночасну хіміоендокринотерапію: тегафур (1200 - 1600 мг/добу, з 1-го по 14-й день 21-денного циклу) у поєднанні зі щоденним прийомом анастрозолу (по 1 мг). Лікування проводили до появи ознак прогресування пухлинного процесу або виникнення побічних ефектів III - IV ступеня токсичності. Визначали тривалість вільного від прогресування захворювання періоду (час від початку лікування в межах дослідження до виявлення ознак прогресування на фоні проведеної терапії), виживаність (за методом Каплана - Мейсра); токсичні прояви терапії оцінювали шляхом анкетування хворих. Тривалість середнього періоду без прогресування пухлинного процесу у хворих групи A + Т була більшою за таку у групі A (14,0 +- 2,4 проти 9,2 +- 1,0 міс; p << 0,05). Безрецидивна виживаність була достовірно вища у хворих, які приймали комбіновану хіміоендокринотерапію, у порівнянні з цим показником у групі хворих, які одержували моноендокринотерапію (log-rank тест, <$Echi sup 2 ~=~3,8369>, p = 0,012). У 10 % пацієнток групи A + T вдалося досягти тривалого періоду без прогресування (>> 24 міс) без виникнення побічних проявів III - IV ступеня. Частота небажаних ефектів у хворих, які приймали різні види паліативної таблетованої терапії, була майже однаковою в обох досліджуваних групах: у 98,7 % учасниць зафіксовано прояви токсичності I - II ступеня. Висновок: амбулаторна паліативна терапія хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ із застосуванням виключно пероральних засобів - антиметаболіту тегафуру і нестероїдного інгибітору ароматази анастрозалу - демонструє достатню ефективність, можливість тривалого прийому, незначну вираженість побічних ефектів, позитивно сприймається пацієнтками з поширеним пухлинним процесом. | ||
| 6. | 
Тимовська Ю. О. Метастатичне ураження щитоподібної залози у хворих зі злоякісними новоутвореннями [Електронний ресурс] / Ю. О. Тимовська, О. С. Зотов // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 1. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_1_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |